В Овруцькому ліцеї встановили меморіальні дошки загиблим випускникам

В Овруцькому професійному ліцеї відкрили меморіальні дошки полеглим Героям-випускникам.

Про це 14 травня розповіли в Овруцькій міській раді.

“В Овруцькому професійному ліцеї вшанували пам’ять трьох своїх випускників — Ігоря Шелюка, Олександра Гуза та Володимира Шадури, відкривши меморіальні дошки на їхню честь”, – йдеться у повідомленні.

У скорботному й водночас сповненому глибокої вдячності заході взяли участь викладачі та здобувачі освіти професійного ліцею, рідні полеглих Героїв, працівники міської ради та небайдужі жителі громади. Того дня в Овруцькому професійному ліцеї говорили про своїх випускників — звичайних хлопців, чиї імена стали символом мужності й жертовної любові до України.

Молодший сержант Володимир Шадура народився 27 червня 1980 року у селі Товкачі. Навчався в Овруцькому ліцеї № 1, а згодом — в Овруцькому ПТУ №35. Значну частину свого життя він присвятив військовій службі та захисту держави. Володимир Олександрович пройшов АТО/ООС, служив у Державній прикордонній службі та Збройних силах України, залишаючись вірним військовій присязі до останнього. 4 лютого 2026 року Герой загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Серед тих, чиє ім’я відтепер навіки закарбоване на стінах ліцею, — і старший солдат Ігор Шелюк. Він народився 18 вересня 1999 року у багатодітній родині у селі Клочки. 2005 року разом з родиною переїхав у село Латаші, де закінчив місцеву школу, а згодом здобув фах електромонтера в Овруцькому професійно-технічному училищі № 35. У 2023 році добровільно став на захист України, служив артилеристом у 148-й окремій артилерійській бригаді, а згодом оператором БпЛА у цьому ж військовому підрозділі. Після тяжкого поранення, отриманого під час виконання бойового завдання, 26 лютого 2026 року серце Героя зупинилося. За час служби Ігор Шелюк був нагороджений нагрудним знаком «Учасник бойових дій» та відзнакою Президента України «За оборону України».

Ще одним випускником ліцею, пам’ять про якого цього дня вшанували присутні, став солдат Олександр Гуз. Народився він 27 лютого 1969 року у селі Кирдани. Навчався в Овруцькій школі № 4 та Овруцькому ПТУ № 35, де здобув професію слюсаря. Багато років працював на залізниці, а у 2024 році став на захист України у складі 152-ї окремої єгерської бригади. Тривалий час вважався зниклим безвісти, та, на жаль, підтвердилось найгірше, що 7 вересня 2024 року Олександр Костянтинович загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Найбільш щемливим моментом церемонії стало відкриття меморіальних дощок. Це право надали найріднішим людям Героїв: батькові Ігоря Шелюка Віктору Анатолійовичу, дружині Альоні Андріївні, донечкам Богдані та Віталіні, дружині Олександра Гуза Валентині Степанівні, брату Володимиру Костянтиновичу і сестрі Олені Костянтинівні, дружині Володимира Шадури Марії Семенівні та доньці Вікторії.

Після цього настоятель Свято-Макарівського храму Православної Церкви України отець Олександр помолився за полеглих Захисників та провів освячення меморіальних дощок.

Схиливши голови у скорботі, присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Ігоря Шелюка, Олександра Гуза та Володимира Шадури й усіх випускників ліцею та Захисників України, які віддали свої життя за свободу й незалежність нашої держави.

На завершення до меморіальних дощок лягли живі квіти — як знак вдячності, болю і світлої пам’яті. Бо Герої не зникають безслідно. Вони залишаються у наших молитвах, у спогадах рідних, у мирному небі, вибореному ціною власного життя.

Вічна пам’ять Героям України!