В Овруцькій громаді науковці виявили палеолітичну стоянку віком до 30 тис. років до нашої ери

На півночі Житомирської області науковці Лабораторії теорії екосистем Житомирського державного університету імені Івана Франка та ТОВ “ЕКО-МБ” під час екологічної експедиції знайшли кістку північного оленя зі слідами обробки та залишки давнього вогнища. За попередніми оцінками, виявлена палеолітична стоянка може датуватися періодом від 15 до 30 тисяч років до нашої ери. Знахідку зробили випадково під час дослідження річкової долини.

Про це розповів доктор біологічних наук, професор кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як, пише Суспільне.

За його словами, під час комплексної екологічно-краєзнавчої експедиції на території Овруцької громади Коростенського району науковці виявили сліди палеолітичної стоянки людей. За попередніми оцінками дослідників, вона може належати до пізнього палеоліту і мати вік до 30 тисяч років.

Археологічні пошуки спочатку не входили до планів експедиції. Дослідники працювали над екологічним проєктом, який пов’язаний із вивченням змін клімату та водних ресурсів.

“Це була комплексна екологічно-краєзнавча експедиція, пов’язана з дослідженнями робіт Павла Тутковського та змінами клімату. Ми ходили по об’єктах, які описував Тутковський на початку ХХ століття, зокрема у 1909 році. Працювали на території Словечансько-Овруцького кряжу. Нас передусім цікавили джерела, річки та виходи гірських порід, які він свого часу описував. У нашій науковій групі розробляється модель, яка має поєднати зміни клімату, водні ресурси та розташування людських поселень. Найкращий спосіб перевірити модель — знайти дуже давні поселення й визначити, чи відповідає їхнє розташування нашим розрахункам”, — розповів Іван Хом’як.

Точне місце знахідки поки що не розголошують, щоб убезпечити територію від так званих “чорних археологів”.

“Ми знали, що в цьому районі колись знаходили стоянки кроманьйонців. Звідси було вивезено багато артефактів, які нині зберігаються в краєзнавчому музеї. Під час експедиції ми обстежували одну з річок. Наразі ми працюємо над створенням на її території гідрологічного заказника. Поки що я не називатиму ні річку, ні точне місце, доки територію повністю не обстежать, адже так звані “чорні археологи” активно полюють за подібними об’єктами. Можу лише уточнити, що це територія Овруцької громади Коростенського району. Ми плануємо надати цій річці статус гідрологічного заказника. Щороку нам вдається створювати кілька таких об’єктів, щоб зберегти найцінніші природні території”, — сказав еколог.

Знахідку зробили на початку грудня 2025 року. Науковці спеціально обрали період, коли вже опало листя, але ще не випав сніг, щоб краще бачити рельєф, виходи гірських порід, а рослинність не заважала спостереженням.

“На одному з обривів, у місці, де вода підмила і природним чином оголила породи, ми побачили сліди дуже давньої стоянки. Ймовірно, вона датується приблизно 20–30 тисячами років до нашої ери. Там були знайдені обвуглені шматки дерева — очевидно, залишки вогнища. У більш молодому шарі, приблизно 15 тисяч років до нашої ери, ми знайшли кістку ноги північного оленя зі слідами обробки. Вона була розрубана, очевидно, щоб дістати кістковий мозок, і на ній також видно кілька зарубок — сліди оброблення”, — повідомив Іван Хом’як.

За словами еколога, кістку законсервували. Після дослідження її зберігатимуть у музеї природничого факультету Житомирського державного університету.

Науковці використовують цифрові методи дослідження. Вони створюють комп’ютерну модель, яка поєднує дані про рельєф, кліматичні зміни та розташування річок, щоб визначити місця, де в давнину могли виникати поселення.

“Ми використовуємо бази даних і ГІС-технології. Фактично створюємо картографічну модель: беремо дані про рельєф, кліматичні дослідження, інформацію зі свердловин, які робили археологи, і об’єднуємо все це в одну велику базу даних. За допомогою машинного навчання та комп’ютерного моделювання намагаємося визначити, де саме біля річок були найкращі місця для давніх поселень. У цьому випадку нам пощастило. Тепер ми плануємо масштабувати модель”, — сказав професор кафедри екології та географії Житомирського державного університету.

У травні-червні 2026 року науковці планують нову експедицію до цього місця, щоб перевірити модель у польових умовах та детальніше дослідити знайдену стоянку.

“Сподіваємося, що знайдемо ще нові об’єкти“, — додав Іван Хом’як.

Окрім історичного значення, знахідка може допомогти вченим зрозуміти, як люди в давнину пристосовувалися до різких змін клімату та нестачі води.

“Це частина нашої історії, яка, на жаль, досліджена дуже погано. Писемна історія вивчалася з різними ідеологічними перекрученнями — у часи Російської імперії та Радянського Союзу. Багато тем залишилися недослідженими. А давня історія взагалі вивчена дуже недостатньо. На нашій території є велика кількість стоянок, але значну шкоду завдає так звана “чорна археологія”. Шукачі скарбів намагаються знайти раритети, але при цьому знищують культурні горизонти. Разом із ними зникають і наукові знання. Такі знахідки можуть розповісти нам, як люди адаптувалися до різких змін клімату, коли був льодовик. У цьому місці ми бачимо різні геологічні шари. Наприклад, є шар, коли річка активно працювала — у ньому є дрібні фрагменти пірофіліту. А вище є шар, що свідчить про період, коли ця територія була схожою на напівпустелю під час льодовикового періоду”, — пояснив науковець.

За його словами, про те, що на цій місцевості в певні історичні періоди жили люди, свідчать численні кістки тварин.

“Є дані, що ще у 1919 році неподалік знаходили бивні мамонта. У цьому ж районі була знайдена кістка мамонта з орнаментами. Також тут знаходили предмет, який називають мнемонічною дошкою — із символічними знаками, імовірно призначеними для запам’ятовування. Тобто це не зображення тварин, а радше символічні знаки. Все це надзвичайно цікаво з історичної точки зору. Але для нас, як екологів, особливо важливо зрозуміти, як люди пристосовувалися до нестачі вологи та змін природних умов. Адже проблема води, ймовірно, стане однією з головних проблем людства у найближчі десятиліття або навіть століття”, — розповів Іван Хом’як.

За результатами дослідження вже готується наукова публікація.

“13 березня у ЖДУ відбудеться дев’ятий щорічний космобіологічний семінар, на якому ми представимо ці матеріали. Ми розглядаємо проблему з так званої космобіологічної позиції, оскільки використовуємо і супутниковий моніторинг, і аналіз космічних факторів, які також можуть впливати на кліматичні зміни поряд з антропогенними чинниками. Попереду ще багато роботи — необхідно зібрати більше матеріалів, опрацювати їх і опублікувати. Але головне завдання на найближчий час — перевірити наші моделі. Якщо вони працюватимуть, ми зможемо досить точно прогнозувати наслідки змін клімату для Житомирської області і навіть для окремих районів”, — сказав науковець.

Паралельно дослідники працюють над створенням у цій місцевості гідрологічного заказника, щоб узяти територію під охорону.

“Ми вже підготували наукове обґрунтування і подали його до департаменту екології. Сподіваємося, що обласна рада підтримає цю ініціативу і там буде створено гідрологічний заказник, щоб захистити це місце”, — повідомив Іван Хом’як.