Волонтерки з Олевської громади виготовили майже 40 тисяч м² маскувальних сіток для захисників

Учасниці волонтерської спільноти “Бджілки-трудівниці” з Олевської громади на Житомирщині п’ятий рік допомагають українським військовим. Жінки плетуть маскувальні сітки, збирають продукти, одяг і гроші на потреби захисників. За цей час вони виготовили майже 40 тисяч квадратних метрів маскувальної сітки.

До волонтерської роботи жителі села Варварівка долучилися з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Про це кореспонденту Суспільного розповіла одна з організаторок спільноти, завідувачка Варварівського сільського клубу Лариса Давидюк. Саме клуб став місцем, куди люди приносили допомогу для військових.

“Забито в мене тут було все продуктами. Люди зносили, звозили мішками фрукти, овочі, а ще гігієну, одяг, взуття, шкарпетки. І тут уже пакували у фури по 22–23 тонни і відправляли на Херсонську, Миколаївську області”, — пригадала Лариса Давидюк.

Лариса Давидюк. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Подяки від військових та колег-волонтерів. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

У листопаді 2022 року варварівські жінки разом із волонтерами з Олевська створили власну спільноту з плетіння маскувальних сіток, яку назвали “Бджілки-трудівниці”. Основу команди становлять 15 жінок, які щодня приходять працювати, як на роботу.

“Це наша постійна команда, яка працює кожен день — з 9 до 15 години. Якщо треба відправити термінове замовлення від військових, працюємо і допізна, і у вихідні. Це досить тяжка робота, бо ви бачите, який вік у жінок. Але ми приходимо”, — каже Лариса Давидюк.

Волонтерки за плетінням маскувальної сітки. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Учасниці волонтерської спільноти “Бджілки-трудівниці” за плетінням маскувальних сіток. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Найважче, за словами волонтерок, працювати взимку. Однієї грубки не вистачає, щоб обігріти велике приміщення, тож, жінки гріються біля печі та продовжують плести.

“Коли морози були, ви не уявляєте: поплели трохи – побігли до груби, руки, ноги погріли. Біля груби навіть замерзала вода у відрі. Так виходили ми цю холодну зиму, і не одну. Як моржі. Коли виникала проблема зі світлом, робили і навпомацки, і при свічках плели. Йдемо, як на роботу. Безкоштовно”, — говорить Лариса Давидюк.

Учасниці волонтерської спільноти “Бджілки-трудівниці” за плетінням маскувальних сіток. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Учасниці волонтерської спільноти “Бджілки-трудівниці” за плетінням маскувальних сіток. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Попри труднощі жінки продовжують працювати. Упродовж 2023–2025 років вони щороку виготовляли понад 12 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток.

Маскувальна сітка готова до відправлення військовим. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Цього року станом на зараз сплели 3 228 квадратних метрів. Загалом за час роботи волонтерки виготовили 39 600 квадратних метрів сітки.

Волонтерки складають сплетену маскувальну сітку. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Одна з учасниць команди, Ольга Бідюк, займається благодійним збором грошей. Для цього використовує соціальні мережі та особисто спілкується з жителями села.

“Люди самі приходять і передають гроші, особливо пенсіонери. Спочатку збирали кошти по селу, а потім почала робити збори на банківську карту. Кошти йдуть переважно на закупівлю основи для сітки – спанбонду, а також на інші потреби захисників – на генератори, планшети, старлінки. Одного разу навіть на ремонт машини до 70 тисяч назбирали. Хлопці дуже просять сало, якщо свіже — сама закриваю у банки і відправляємо”, — розповідає жінка.

Ольга Бідюк. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Сало для військових від волонтерок. Facebook/Ольга Бідюк

Спанбонд для сіток, закуплений за благодійні гроші. Facebook/Ольга Бідюк

Попри складні життєві обставини, зокрема необхідність доглядати вдома за чоловіком і сином з інвалідністю, Ольга Бідюк продовжує волонтерити. За її словами, найбільше надихає зворотний зв’язок від військових.

“Дуже допомагає, коли хлопці дякують. Вони кажуть: “Ви навіть не уявляєте, наскільки ваша допомога безцінна”. Наш земляк-олевчанин прислав відео з нашою сіткою, за яку зачепився ворожий дрон, і попросив подякувати жінкам і сказати їм – скільки вони зберегли життя наших хлопців”, — каже волонтерка.

Військові отримали посилки від варварівських волонтерів. Facebook/Ольга Бідюк

Подяки та прапори від військових. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік

Жінки-волонтерки говорять, що, незважаючи на втому і труднощі, зупинятися не збираються, бо понад усе прагнуть, щоб в Україну прийшла перемога, настав мир і військові повернулися додому.

Волонтерська команда “Бджілки-трудівниці”. Олевська громада, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Василь Чепік