Жителька Малинської громади зберігає вдома десятки речей, які передавалися у родині поколіннями
69-річна Людмила Степаненко з Малинської громади зберігає вдома десятки родинних речей, які передавалися у її родині протягом кількох поколінь. Це хустки, рушники, одяг та килими, що залишилися їй від мами й бабусі.
Людмила Степаненко народилася і виросла у селі Любовичі. Кореспондентам Суспільного вона розповіла, що в її оселі меблі, рушники, килими, одяг і хустки передаються з покоління в покоління як сімейні цінності, яким понад півстоліття. За її словами, вони були не лише частиною вбрання, а й мали символічне значення. Ці речі Людмила отримала від бабусі Зінаїди Галицької.
“Це хустки моєї бабусі. Тільки подивіться на китиці. Це буденні хустки, які бабуся носила щодня. Вона дуже їх любила. Вони теплі, шерстяні. Говорила, що це лисенька хустка — без узорів, без орнаменту. Найстаріша хустка — ось ця. Колись бабуся казала, що вона була першою. Мабуть, вона старша за мене”, — розказала Людмила Степаненко.
Людмила Степаненко, учасниця місцевого фольклорного колективу “Любовичанка”. Фото надане Суспільному Житомир Людмилою Степаненко
Зі слів Людмили, кожна хустка має свою історію та призначення.
“Це вже святкова хустка. Її одягали на свято або до церкви. А це — хустка-напинянка. Тоді не було курток, тож вона слугувала верхнім одягом, нею замотувалися. А коли були малі діти, то її зав’язували. І мене так зав’язували. Оцю хустку зав’язували, і ходили, як ведмеді. Але вона дуже тепла. Зараз таких хусток майже не видно. Щоб такі були — он яка велика”, — сказала жінка.
Мама Людмили Степаненко Антоніна Грек (Галицька). Фото з сімейного альбому Людмили Степаненко
Людмила Степаненко розповіла, що в родині були хустки, які особливо берегли. Їх не прали, а з кожною з них у Людмили пов’язані спогади.
“Ці хустки ні разу не прали. Ось ці, що бабуся носила, — видно, що вона їх і носила, і прала. А ці — святкові. Цю хустку я теж носила. Як одягну — зайду до сусідки, а як підемо до клубу, то її мати каже: “О, ти знову, Людо, у новій хустці”. А оця хустка — як я виходила заміж, мені свекруха нею голову зав’язувала”, — розказала Людмила.
Людмила Степаненко у своїй оселі з пам’ятними речами родини, Малинська громада, Житомирщина, 2 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко
У комоді Людмили також зберігаються рушники, сорочки, кофти, фартухи та серветки, які вишила її мама Антоніна Галицька. Є й фартухи, які жінки одягали не лише вдома, а й на вихід. Особливо цінними для Людмили є три старовинні вишиті сорочки.
“Рушник вишивала моя мама. Ось буква Г — Галицька, а з цієї сторони — Т, Тоня. Тут старовинні речі. Ось фартухи моєї бабусі. Вона носила його щонеділі: одягала спідницю, фартух, хустку і виходила на кладочку на вулиці сидіти. Приходили до неї подружки. Ось який фартух. А тут вишивка, яку називали сорочка. Ось сорочка, яку мені подарувала сваха. Такої я ще не бачила. Подивіться, які рукава”, — сказала жінка.
Людмила Степаненко у кімнаті своєї оселі, Малинська громада, Житомирщина, 2 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко
Дивани у вітальні Людмили Степаненко вкриті тканими покривалами ручної роботи.
“А цей лежак бабуся називала килимом. Він повністю з вовни. Бабуся купувала вовну, скубала її, потім пряла на прядці, а вже тоді ткала. Ткала моя мама”, — говорить Людмила.
Родинне виткане покривало, Малинська громада, Житомирщина, 2 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко
Кореспондентам Суспільного Людмила Степаненко показала фотографії своєї родини.
“Фотографія — це пам’ять. Коли мене не буде, можливо, хтось згадає. Усі ці речі для мене дуже важливі. Сподіваюся, що мої діти теж їх берегтимуть і, можливо, передадуть своїм дітям. Я рада, що успадкувала від мами і бабусі такі речі. Часто буває: комусь у садочок чи до школи щось треба — питають: “Мамо, у тебе є така хустка?”. Звичайно, є”, — сказала Людмила Степаненко.
Людмила Степаненко показує фото своєї бабусі Зінаїди Галицької, Малинська громада, Житомирщина, 2 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко
Людмила Степаненко у родинному вбранні. Фото надане Суспільному Житомир Людмилою Степаненко
Батьки Людмили Степаненко. Фото з сімейного альбому Людмили Степаненко