«Для душі»: житель Малина тримає у дворі павичів із двометровим хвостом

70-річний житель Малина, що на Житомирщині, Анатолій Єнько на подвір’ї власної оселі доглядає за парою павичів — Красавічкою та Принцом. Суспільному чоловік розповів, що птахи живуть у вольєрі, їдять пророслу пшеницю та свіжу зелень, мають спокійний характер і турбуються один про одного.

За словами Анатолія Єнька, павичів йому подарувала донька на день народження.

“Ці птахи у моїй садибі — для душі. Є дівчинка Красавічка та хлопчик Принц. Живуть у мене ось уже п’ятий рік”, — сказав господар обійстя.

Анатолій Єнько. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Павич Принц та павичка Красавічка у вольєрі Анатолія Єнька. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Анатолій Єнько каже, що спочатку в його домашній господі з’явилася пава-дівчинка, а через рік для неї придбали пару. Зі слів чоловіка, павич більший за розміром і яскравіший, ніж його подруга. Окрім того, у нього довгий та красивий хвіст.

“Його хвіст сягає завдовжки 2 метри. Після того, як пава Красавічка знесе багато яєць, а це, як правило, відбувається восени, то павич Принц свого хвоста скидає”, — розповів Анатолій Єнько.

Птаха на приватному подвір’ї Анатолія Єнька. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Павич Принц в оселі Анатолія Єнька. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Павич Принц із розпущеним хвостом. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Хвіст павича Принца. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

За словами власника пташиної родини, хвіст павича потребує особливого та ретельного догляду.

“Я для своїх павичів дах спорудив. Щоб ґрунт, по якому вони ходять, був сухим. А то як намочить дощем павич свого хвоста, то потім підняти його не може. Застеляю їм у вольєрі картоном. А дах із шиферу зробив”, — сказав господар садиби.

Павич та павичка під дахом вольєру в обійсті Анатолія Єнька. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

За словами Анатолія Єнька, за період із весни до осені 2025 року павичка знесла 26 яєць. Також у неї вже з’явилося перше яйце у цьому сезоні — у середині березня. За розміром яйця павичів трохи більші, ніж курячі, — пояснив Анатолій Єнько.

Анатолій Єнько показує яйце, яке знесла пава Красавічка. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Яйце, яке знесла пава Красавічка. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Яйця павички. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Власник пари павичів розповів, що за характером його птахи дуже спокійні, але полохливі. Бояться гамору і голосних звуків. Між собою ладять і піклуються один про одного. За словами чоловіка, більшу частину світлового дня вони активні.

“Пара прокидається о 06:00 ранку. Він відразу починає співати. А потім, як сонце піднімається, обоє — і Принц та Красавічка — ховаються у затінок. Спати лягають десь о восьмій вечора. Найбільше вони бояться спеки і сильних морозів”, — сказав Анатолій Єнько.

Павичі у вольєрі. Малин, Житомирщина, 26 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

За словами чоловіка, птахів він годує двічі на день. Каже, дає зерно, насіння, зелень. А ще — воду і вітаміни.

“Вони люблять їсти пророслу пшеницю і насіння. Хліб їм не даю. Їм не можна. Комбікормом кормимо, ракушняком. Із зелені даємо салат одеський кучерявий. Спеціально для них сіємо руколу вітамінну. А от картоплю не бажано. Можна топінамбур”, — розповів господар оселі.

Анатолій Єнько також сказав, що, попри те, що павичі більшість часу ходять, вони можуть і літати. А відтак у вольєрі він облаштував закриту загорожу. І не лише з боків, а й зверху.

“Купив сітку і сконструював стіни. І на дах теж сітку поклав — аби не тікали. Адже вони можуть полетіти. Ці птахи хочуть літати, але далеко не летять. Самочка, коли полетить, то може повернутися назад. А от як самець десь відлетить, то не зрозуміє, як повернуться додому. Тому його ловити треба”, — розповів Анатолій Єсько.

За словами власника пташиної родини павичів, подивитися на птахів у його господі приходять всі охочі — сусіди, знайомі, школярі і мами з дітьми.