У Коростені говорили про 40-річчя Чорнобильської трагедії та масштабну дозиметричну паспортизацію

4 лютого відбулася нарада, присвячена обговоренню проведення дозиметричної паспортизації у Житомирській області та узгодженню позицій територіальних громад щодо переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Під час заходу учасники обговорили низку ключових питань, – пише Коростеньмедіа.

Зокрема, йшлося про організацію та етапи проведення дозиметричної паспортизації, особливості виконання польових робіт, взаємодію з органами місцевого самоврядування, здійснення супроводу та незалежного контролю з боку місцевої влади, а також увагу приділили специфіці робіт на замінованих територіях.

За словами заступника голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Олексія Будика, 2026 рік має особливе значення у контексті чорнобильської тематики:

«Цього року минає 40 років від дня Чорнобильської трагедії, і велика увага буде зосереджена на цій тематиці як на національному, так і на світовому рівнях. Було ухвалено рішення провести повторну дозиметричну паспортизацію з метою отримання достовірних результатів щодо рівня радіоактивного забруднення на відповідних територіях, а також для перегляду й оптимізації меж зон забруднення. Науково-методичні та математичні прогнози свідчать, що більшість населених пунктів уже втратили той рівень забрудненості, який був раніше, однак це необхідно підтвердити відповідними дослідженнями для подальшого перегляду меж зон», – зазначив Олексій Будик.

Критеріями визначення зон радіоактивно забруднених територій є щільність забруднення ґрунту радіонуклідами, а також розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини за рік понад дозу, отриману в доаварійний період.

У 2025 році відповідальним виконавцем робіт виступало ДСП «Екоцентр». У межах дозиметричної паспортизації було обстежено 112 населених пунктів Житомирської області. Для 114 населених пунктів проведено роботи з визначення паспортної щільності забруднення ґрунту радіонуклідами чорнобильського походження. Крім того, у 9 населених пунктах здійснено обстеження населення з метою встановлення паспортної дози за результатами вимірювання вмісту цезію-137 в організмі жителів.

Загалом по області було відібрано та проаналізовано 1166 проб ґрунту на вміст цезію-137 і стронцію-90, а також обстежено 364 особи на вміст цезію-137 в організмі. Усі роботи проводилися за участі представників місцевої влади та об’єднаних територіальних громад. Отримані результати в установленому порядку передали до Національної академії наук України для підготовки відповідних експертних висновків.

Як повідомив генеральний директор ДСП «Екоцентр» Сергій Кірєєв, у 2026 році заплановано розширити обсяги робіт:

«По Житомирській області у 2025 році паспортизацію було виконано в 112 населених пунктах, а в 9 населених пунктах визначено вміст цезію в організмі людини. Усі результати опрацьовані. У цьому році ми плануємо охопити майже всі населені пункти області, які були віднесені до другої та третьої зон радіоактивного забруднення. Вони всі будуть перевірені», – зазначив фахівець.

На 2026 рік заплановано обстеження 249 населених пунктів Житомирської області, які віднесені до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та не були охоплені дослідженнями у 2025 році. Проведення робіт заплановане на перший-другий квартали 2026 року.

«Що стосується офіційних результатів досліджень, вони відображені в наших звітах і вже передані до Національної академії наук України. Відповідно до законодавства саме академія готує експертні висновки, які надалі будуть направлені до відповідних міністерств для підготовки проєкту рішення Кабінету Міністрів України», – додав Сергій Кірєєв.