Михайло Козимиренко з Коростеня створив ромську абетку та переклав українську класику

Михайло Козимиренко з Коростеня, що на Житомирщині, створив ромську абетку, а також переклав з української на мову ромів поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та Максима Рильського.

Про це Суспільному розповів Володимир Демиденко, директор Коростенської міської школи мистецтв.

За його словами, Михайло Козимиренко (Міха) створив своєрідний місток між українською і ромською культурами. Директор школи мистецтв розповів Суспільному, що Михайло Козимиренко працював викладачем 40 років. За цей час він не тільки навчив грі на музичних інструментах більше сотні учнів, а й створив ромську абетку, переклав на мову ромів “Заповіт” Тараса Шевченка, написав ромською збірку перекладів “Думи мої” (“Думи мыре”).

Козимиренко переклав також ромською слова гімну України, низку поезій Максима Рильського, Івана Франка. Михайло створив своєрідний місток між українською і ромською культурами, сказав Володимир Демиденко.

“Народився Михайло Козимиренко 6 лютого 1938 року у місті Чернігові. Батько у нього — ром, мати — українка. Вона навчила його дуже гарно розмовляти українською мовою. Для збереження ромської культури він дуже багато написав творів. Така людина, як він, знана людина не тільки у нашому місті, а й за його межами, я вважаю, маже в усьому світі”, — сказав Володимир Демиденко.

Володимир Демиденко, директор Коростенської міської школи мистецтв. Коростень, Житомирщина, 24 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Леонід Харшан

Письменник і видавець Віктор Васильчук розповів Суспільному, що допомагав Михайлу Козимиренку публікувати книжки.

“Він одного разу прийшов і запропонував видати свою книжку ромською мовою. “Коли виростеш, сину” так вона перекладалася українською. Моя донька, навіть, малювала малюнки і трохи вивчила ромську мову, щоб менталітет показати ромський. Одного разу Міха до мене прибіг і приніс ось таку книжечку. Це департамент національних меншин видав накладом одна тисяча примірників. Хочу зачитати один з віршів Шевченка: “Як би ви знали паничі, де люди плачуть, живучі. То ви б елегій не творили та марно Бога б не хвалили”. А ось як він звучить ромською мовою: “Рояли набут те джинен. Кай чероре дживен, ровен – йоне адя б ракиренес». Самнаса б на диххенас приясва”, — зачитав вірш Віктор Васильчук.

Віктор Васильчук видавець, письменник. Коростень, Житомирщина, 24 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Леонід Харшан

У Коростенській міській публічній бібліотеці зберігаються твори Михайла Козимиренка, розповіла методистка бібліотеки Тетяна Примаченко. Вони були видані за життя Міхи Козимиренка.

Тетяна Примаченко, методистка Коростенської міської публічної бібліотеки. Коростень, Житомирщина, 24 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Леонід Харшан

“Це збірочки: “Я — ром”, “Циганське сонце”, дитяча книжечка “Виростеш ти, сину”, — продекламувала твір Михайла Козимиренка Тетяна Примаченко. — У нас є збірочка “Циганські чари”, куди увійшли твори Міхи Козимиренка як українською, так і ромською мовами. Міха Козимиренко був не тільки гарним перекладачем, а й писав вірші українською мовою різної тематики. “Коли помре останній ром — помре і пісня за селом. Сховає місяць чорні хмари, замовкнуть скрипки і гітари. Застогнуть гірко гори, доли, здригнуться коні в чистім полі. Погасне зірка над шатром, коли помре останній ром”.

Михайло Козимиренко помер 19 липня 2005 року. Чоловікові було 67 років.

Твори Михайла Козимиренка, які зберігаються в бібліотеці. Коростень, Житомирщина, 24 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Леонід Харшан

Стенд в міській школі мистецтв про діяльність Михайла Козимиренка. Коростень, Житомирщина, 24 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Леонід Харшан

Пам’ятна дошка Михайлу Козимиренку на Коростенській міській школі мистецтв. Коростень, Житомирщина, 24 грудня 2025 року. Суспільне Житомир/Леонід Харшан