З полону звільнили морпіха з Коростеня: родина чекала майже чотири роки

11 квітня 2026 року з російського полону звільнили 28-річного військовослужбовця Юрія Бовсуновського — уродженця Коростеня, морського піхотинця 36-ї окремої бригади імені контр-адмірала Михайла Білинського, випускника державного навчального закладу “Малинський професійний ліцей”.

Про це Суспільному повідомила двоюрідна сестра Юрія Олександра Токовчук з Малина.

За її словами, Юрій проходив службу у Збройних силах України за контрактом із 2017 року.

“Останній раз він вийшов на зв’язок 12 квітня 2022 року і повідомив, що перебуває у полоні. Після цього зв’язку з ним не було. Тоді розпочалися пошуки”, — сказала Олександра.

Юрій Бовсуновський. Фото надала Суспільному Житомир Олександра Токовчук

До пошуків Юрія Бовсуновського долучалася методистка Малинського професійного ліцею Оксана Коваленко.

“Боролася за нього ще з 2022 року. Долучила наш заклад, їздила в різні інстанції. Це довга історія, яку не скажеш у двох словах. Для мене з’явилося світло, бо давно не було свят. Сьогодні вперше за цей час у мене буде свято. Для мене важливо, що врятоване ще одне життя морського піхотинця — в пам’ять про сина Артура. Більшого мені не потрібно”, — розказала Оксана.

Юрій Бовсуновський (праворуч). Фото надала Суспільному Житомир Олександра Токовчук

Рідна сестра Юрія, Ольга Сігунова, у телефонній розмові розповіла кореспондентам Суспільного, що досі не може повірити в повернення брата з полону. За її словами, вона кілька разів перечитувала повідомлення.

“Я не вірила до останнього, кілька разів переглядала ці повідомлення. Брат потрапив у полон у квітні 2022 року в районі заводу імені Ілліча в Маріуполі, коли українські військові перебували в повному оточенні. Вони були в кільці, не мали їжі та можливості вийти. Брат казав, що вони намагалися прориватися, але там усе було заміновано, тривали постійні обстріли, багато військових не доходили”, — сказала Ольга Сігунова.

З квітня 2022 року родина не мала жодної особистої інформації про нього, лише поодинокі звістки від інших військових.

“Ми писали листи, зверталися всюди, але нічого не доходило. Це було як замкнуте коло — ти шукаєш, але тобі постійно кажуть чекати”, — говорить Ольга

Юрій Бовсуновський з сестрою Ольгою. Фото надала Суспільному Житомир Олександра Токовчук

Зі слів Ольги Сігунової, спершу інформація про обмін здалася їй помилковою.

“Спочатку написали, що був обмін, але його немає в списках. Я вже подумала, що все… Потім прийшло повідомлення в “Дії”, підтвердження від Координаційного штабу”, — пригадала сестра.

Ольга розповіла, що навіть після підтвердження не змогла одразу заспокоїтися.

“Мене досі трусить. Я ходжу по хаті, не знаю, за що братися. Це дуже сильні емоції — і радість, і шок одночасно”, — сказала сестра Юрія.

Наразі родина очікує першого дзвінка від звільненого з полону брата.

“Я просто чекаю, коли він подзвонить”, — розказала Ольга Сігунова.

Юрій Бовсуновський (праворуч). Фото надала Суспільному Житомир Олександра Токовчук