Перейти до контенту
Погода +14° Транспорт Афіша Мапа міста Каталог Якість повітря
Медицина Опубліковано

Лікарняні по‑новому: які зміни чекають жителів Житомирщини з квітня 2026 року

Із квітня 2026 року в Україні набувають чинності зміни до закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Нововведення уточнюють правила оформлення лікарняних, посилюють контроль за їх видачею та деталізують відповідальність лікарів. Водночас ключові підходи до розрахунку виплат залишаються без змін.

Про це Суспільному розповіла начальниця відділу перевірки правильності розрахунку розміру страхових виплат у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Лариса Мельник.

Які зміни набувають чинності

За словами Лариси Мельник, з квітня 2026 року набувають чинності зміни до Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Нормами Закону внесені зміни до статті 23 про документи, на підставі яких призначається допомога по тимчасовій непрацездатності. Як і раніше, основним документом є листок непрацездатності, сформований на підставі медичного висновку. Також підставою можуть бути документи, що підтверджують факт усиновлення або встановлення опіки над дитиною.

У разі технічної неможливості формування електронного лікарняного дозволяється використання паперової форми.

Контроль за лікарняними стане жорсткішим

Лариса Мельник повідомила, що оновлені норми закону деталізують, хто саме і як перевіряє обґрунтованість видачі листків непрацездатності.

“Статтею 27 Закону більш детально визначено порядок і коло уповноважених осіб, які здійснюють перевірку обґрунтованості видачі листків непрацездатності. Статтею 28 Закону передбачено відповідальність лікарів за формування необґрунтованих медичних висновків про тимчасову непрацездатність”, — сказала фахівчиня Пенсійного фонду.

Посилення контролю пов’язане з виявленими порушеннями у сфері оформлення лікарняних. За словами фахівчині Пенсійного фонду, частина проблем виникає через складну ситуацію в країні: українці вже кілька років живуть у стресі, що призводить до зростання захворюваності та тривалості хвороб.

Водночас медики не завжди дотримуються встановлених норм. Зокрема, один страховий випадок тимчасової непрацездатності не може тривати понад 120 календарних днів без додаткового рішення.

Серед найпоширеніших порушень Лариса Мельник назвала:

  • несвоєчасне направлення пацієнтів на експертну комісію для визначення подальшого лікування або встановлення інвалідності;
  • перевищення допустимих строків лікарняного;
  • видача зайвих днів непрацездатності.

“Окрема проблема — лікарняні по догляду за дітьми. В амбулаторних умовах вони не можуть перевищувати 14 календарних днів, однак іноді видаються на довший термін — 15 чи 16 днів. Якщо лікарняний видано з перевищенням строку, зайві дні мають бути скориговані. Натомість медичний заклад повинен видати довідку, яка підтверджує догляд за хворим, але не підлягає оплаті. Таким чином, хоча формально період вважається тимчасовою непрацездатністю, фінансові виплати за ці дні не здійснюються”, — пояснила фахівчиня Пенсійного фонду.

Як нараховуються виплати

За словами Лариси Мельник, попри зміни, механізм розрахунку лікарняних загалом не змінився. Нарахування середньоденної допомоги за листками непрацездатності здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266.

Для розрахунку середньоденної допомоги враховується фактично нарахована заробітна плата за 12 місяців, що передують настанню страхового випадку, скоригована з урахуванням страхового стажу застрахованої особи, а саме:

  • до 3 років — 50%;
  • від 3 до 5 років — 60%;
  • від 5 до 8 років — 70%;
  • понад 8 років — 100% середньоденної заробітної плати.

Обмеження для тих, хто має малий страховий стаж

Якщо за останній рік страховий стаж є менший ніж 6 місяців, застосовуються обмеження:

  • лікарняні нараховуються не більше ніж із мінімальної зарплати (з 1 січня 2026 року — 284,07 гривень у розрахунку на день);
  • допомога по вагітності та пологах — не більше ніж із подвійної мінімальної зарплати (568,13 гривень на день).

Водночас гарантовано, що виплати по вагітності та пологах за основним місцем роботи не можуть бути меншими за мінімальну місячну зарплату (8647 гривень станом на 1 січня 2026 рік).

Коли починають виплачувати лікарняні

Оплата тимчасової непрацездатності здійснюється з шостого дня хвороби уповноваженим органом.

Перші п’ять днів, як і раніше, оплачуються роботодавцем.

Виплати за сумісництвом

Закон підтверджує право отримувати допомогу:

  • за основним місцем роботи;
  • за місцем роботи за сумісництвом.

Якщо людина працює в кількох місцях або за цивільно-правовими договорами, розрахунок виплат проводиться окремо за кожним джерелом доходу.

Що це означає для працівників

За словами Лариси Мельник, загалом нові правила не змінюють принципів нарахування допомоги, але:

  • посилюють контроль за видачею лікарняних;
  • уточнюють процедури оформлення;
  • зберігають соціальні гарантії для застрахованих осіб.

За словами Лариси Мельник, це має зробити систему соціального страхування більш прозорою та справедливою.

Читайте також — Медицина

Усі матеріали розділу